9 травня 1945 року назавжди увійшло в історію людства як день перемоги над нацизмом – над небаченим раніше злом, яке вдалося зупинити лише завдяки відважному героїзму та ціною колосальних жертв українського та інших народів антигітлерівської коаліції.
Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати.
Ось де наша пам'ять — це долі наших близьких і рідних. Ми маємо це зберегти і передати наступним поколінням, бо людина, яка нічого не знає про своїх предків, — як перекотиполе, куди вітер повіє, туди й покотиться. Є такий вислів: "Народ, який не береже свої могили, приречений на вимирання". Я вважаю, що народ, який нічого не знає про свою історію, не пам'ятає її, теж приречений. Ми маємо залишити по собі добрий слід і передати частку мудрості, доброти і любові наступному поколінню. Тоді й не забудемо, хто ми в цьому світі.
Сьогодні ми зібралися щоб вшанувати память Великої Перемоги ветеранів та учасників бойових дій Другої світової війни і поклонитися тим, які не дожили до сьогоднішнього дня, віддавши життя за наше сьогодення, за свободу і незалежність своєї Батьківщини. Віддаючи шану загиблим фронтовикам, учасники заходу схилили голови у хвилині мовчання.
В ході заходу відбулося покладання квітів до пам’ятнику "Скорботної матері".
Немає коментарів:
Дописати коментар