Тиждень дитячого читання «Книга для дитини - що волога для полів»

Із книгою і словом поріднися,

Хай буде книга – твій насущний хліб.

Тож зачерпни із неї і напийся,

Снаги, що в серці залишає слід.

Щороку в березні під час весняних канікул у бібліотеках України для дітей проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Початок цій чудовій традиції було покладено майже 70 років тому. За ініціативою видавництва дитячої книги «Дитвидав» у Москві та Ленінграді було вперше проведено Тиждень дитячої книги.

У незалежній Україні Всеукраїнський тиждень дитячої та юнацької книги було засновано 22 лютого 1993 року. Цей захід було створено з метою заохочення дітей до читання та книг, в час коли інтенсивний та швидкий розвиток інформаційних технологій, комп’ютеризації, Інтернету набувають все більшої популярності. Та ніщо не може замінити спілкування дитини зі справжньою книгою. Перед книгою віками схиляло в шанобі голову людство,вважало її своєю святинею.«Читання – ось найкраще навчання» - стверджує народна мудрість. Не погодитися з цими словами не можна. В цьому переконуєшся щоразу, коли мова заходить про роль книги в житті людини. Адже,книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови, розкриває красу поетичного слова. Книга вчить нас бути чесними і працьовитими. Все життя книга допомагає нам вчитись, працювати, жити. Книга наш помічник,а для тих,хто вміє дружити з нею,- вірний друг. Особливо вона необхідна дитині у ранньому віці, з якої формується майбутня особистість, бо книга і читання – це великі вчителі і вихователі людських душ. Потрібно обов’язково прищеплювати любов дитини до книги як джерела знань, до усної народної творчості, бо вона допомагає виховувати доброту, чуйність, розвивати спостережливість, логічне мислення, почуття гумору. Нерідко книга, прочитана ще в дитинстві, залишається в пам’яті на все життя.

Читання книг – це велика духовна цінність, відпочинок та насолода для душі. Людина, яка вміє і любить читати – щаслива людина. Навколо неї завжди багато розумних, добрих і вірних друзів. Вже традиційно у березні у нашій бібліотеці Тиждень дитячого читання розпочався святом книги «Книга – мудрий старий друг, книга знає все навкруг», що проходить під гаслом «Сузір’я вічного й святого – дитяча книга на землі».

Тож, запрошуємо усіх охочих до бібліотеки, з нами буде весело, пізнавально і цікаво. Читайте, хай не буде жодного дня, коли б Ви не прочитали хоч однієї сторінки з нової книги. Пам’ятайте, слова з „ Повісті минулих літ ”, що книги – плоди мудрості, джерело мудрості, світло мудрості. Вчіться у героїв книжок любити нашу землю, її мову, мистецтво. Мандруйте рідною країною, пізнавайте себе і людей, знайомтеся з подіями, які відбулися у давнину, заглядайте у майбутнє.Чекаємо Ваших вражень, адже, зустріч з книгою завжди цікава, захоплююча і неповторна!

Апостол правди і свободи

Щороку відзначають українці на своїй землі і в зарубіжжі річницю від дня народження великого сина України, геніального поета і художника Тараса Шевченка. Ми називаємо його ще апостолом правди і свободи, нескореним борцем за волю України.Цього року ми відзначаємо 199 річницю від дня народження нашого генія. Поет пов'язав свою долю з долею України, яка постала перед ним поневоленою, сплюндрованою завойовниками з усіх сторін. Він виступив зі своїм полум’яним словом на її захист від поневолювачів, закликав до боротьби, залишив своїм «живим і ненародженим землякам» важливі дороговкази. Уявімо собі, що було б з нашим народом, з Україною, якби Господь не послав нам Шевченка, виразника голосу поневоленого народу.Тарас Шевченко перестає бути поетом однієї доби, – він наш повсякчасний провідник. Він виступав у той час проти поневолювачів, проти ворогів нашого народу серед своїх земляків. Його гнівні слова й сьогодні спрямовані проти брутальних і підступних українофобів на нашій землі, які діють скрізь: і у Верховній Раді, і в органах самоврядування, і в багатьох партіях, прикриваючись інтересами народу. У листі до Кухаренка він пише: «Був я торік на Україні – був у Межигірського Спаса, і на Хортиці був, і скрізь був, і все плакав, сплюндрували нашу Україну катової віри німота з москалями, – бодай вони переказилися»…  …Кругом мене, де не гляну, Не люди, а змії. І засохли мої сльози, Сльози молодії. І тепер я розбитеє Серце ядом гою, І не плачу, не співаю, А вию совою. Такий стан побачив Шевченко тоді в Україні, поневоленій Москвою, а що побачив би він, прибувши в Україну тепер, в Україну де-юре незалежну? Побачив би тих самих «землячків», що записались в «рускоязичниє», готових за гроші чи й без них прислужуватись чужій державі. Він побачив би, як чужинці домінують у Верховній Раді, в органах самоврядування, які зневажають українську мову і тих українців, які розмовляють нею на сході і півдні України. І знову заплакав би поет, сказавши: … «Доборолась Україна до самого краю, Гірше ляха свої діти її розпинають»… … «Схаменіться, недолюди, Діти юродиві! Подивіться на рай тихий, На свою країну, Полюбіте щирим серцем Велику руїну. Розкуйтеся, братайтеся!»

В умовах складних процесів нашого державотворення, політичного протистояння між національно-патріотичними силами, які відстоюють демократичний розвиток нашої держави і її європейський вибір, і силами проросійської орієнтації, які заради своїх корпоративних і партійно-кланових інтересів готові завести Україну у підневільний союз з імперською Росією, актуальними є заповіти Тараса Шевченка. Чи не найважливішим у сьогоденні є його заклик до єднання всіх здорових сил української нації в ім’я утвердження нашої незалежної держави:

… «Обніміте ж, брати мої, Найменшого брата, – Нехай мати усміхнеться, Заплакана мати. Благословить дітей своїх Твердими руками І діточок поцілує Вольними устами. І забудеться срамотна Давняя година, І оживе добра слава, Слава України. І світ ясний, невечірній Тихо засіяє…

Обніміться, брати мої, Молю вас, благаю!»

Ми всі хотіли б дожити до часу здійснення Шевченкових ідеалів свободи і любові, коли справді нарешті … «на оновленій землі Врага не буде, супостата,

А буде син і буде мати, І будуть люди на землі…» 

В нашій бібліотеці оформлено книжкову виставку "Велич Тарасового слова".:  "Ну що б здавалося слова, Слова та голос - більш нічого. А серце б’ється - ожива, Як їх почує!...Знать от Бога І голос той, і ті слова Йдуть меж люди!" Т.Г.Шевченко.

Розділи: 1. Живе слово...

2. Тарас Шевченко, геній і пророк.

3. Патріотичні ідеї в творчості Кобзаря.

"Він поет усього людства, - так сказала про Тараса Григоровича Шевченка відома англійська політична діячка Полін Бентлі .- Тарас Шевченко виходить за межі однієї країни. Його заклик до братерства й любові, до правди й справедливості, а над усе - до волі, має всесвітнє значення". Підтвердженням цьому є той факт, що твори Кобзаря видавались за кордоном понад 300 разів і перекладалися на 147 мов світу.

Творчість Т.Шевченка майже вся стала якщо не піснею, то джерелом для створення опер, балетів, кантат, сюїт тощо. Вдивовижу факт, що не має аналога в світовому письменництві: на 240 шевченкових творів, які становлять його "Кобзар", композиторами складено понад 500 музичних творів. У світі зведено більше ніж 450 пам’ятників Тарасу Шевченку, зокрема в США (Вашингтон, Керхомоксон), Канаді(Вінніпег), Італії (Рим), Аргентині (Буенос-Айрес), Франції (Париж, Тулуза-Мірта). Є мала планета "Кобзар" - її відкрив 20 грудня 1976 року український астроном Микола Чорних.

До 110 річниці з дня народження Наталі Забілої