неділю, 9 червня 2013 р.

Маркіян Шашкевич - поет, просвітитель


Бібліобіографічний нарис до 170 -чя з дня смерті

Маркія́н Семе́нович Шашке́вич
(6 листопада 1811, Підлисся — †7 червня 1843, Новосілки Лісні Золочівський повіт (тепер Буський район)) — український письменник, поет-зачинатель нової української літератури в Галичині, священик, культурно-громадський діяч, речник відродження західноукраїнських земель. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською.

Біографічні відомості

Народився в селі Підлисся Золочівського повіту в сім'ї священика. У 1838 закінчив Львівську духовну семінарію, був вільним слухачем Львівського університету, та, закінчивши семінарію — парафіяльним священиком у селах Гумнисько та Новосілки Буського району.
Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь (І. Білинський, Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський, Г. Ількевич та ін.) на боротьбу за національно-культурне відродження на західних землях, зокрема за відродження народної мови в письменстві й церковних проповідях (див. «Руська трійця»). Вислідом їхньої діяльності була підготовка рукописів збірок авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головно — виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837), яка вирішально вплинула на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.

Поетична спадщина
Перший опублікований вірш Шашкевича «Голос галичан» появився в 1835. Крім кількох інтимно-ліричних поезій («До милої», «Туга за минулим», «Думка»), Шашкевич писав переважно вірші патріотичного характеру («Руська мова», «Дайте руки», «Слово до чтителей руського язика», «Побратим», «Лиха доля» та ін.), також на історичні теми: «Хмельницького обступлення Львова», «О Наливайку», «Болеслав Кривоустий».Поетична спадщина відносно невелика, але високо оцінена І. Франком та пізнішими дослідниками

Інші видання

У 1836 Шашкевич опублікував брошуру «Азбука і Abecadlo» (1836), спрямовану проти спроб заведення в українській мові латинської абетки. Переклав частину «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма (Євангеліє від Матея і Йоана) на народну мову (1842). Посмертно Я. Головацький видав Шашкевича «Читанку» для малих дітей (1850).

Смерть і похорони
Помер Шашкевич у злиднях від туберкульозу і був похований у Новосілках Лісних. Слава пробудителя національної свідомості й зачинателя нової української літератури в Галичині почала зростати посмертно. У 1893 тлінні останки його перенесено до Львова. 1911, у століття народження письменника, відбулося величаве шашкевичівське свято з поставленням йому на Білій Горі хреста-пам'ятника.
Посмертне вшанування
За новіших часів культ Шашкевича зростає як реакція на русифікацію України й асиміляцію українців у діаспорі. У 1959 в Підлиссі відкрито літературно-меморіальний музей, а в 1962 — поставлено бронзове погруддя Шашкевича.
У канадському місті Вінніпег в 1962 було засновано Інститут Маркіяна Шашкевича, який з 1963 видавав на протязі 25-ти років збірник «Шашкевичіяна» та «Бібліотеку Шашкевичіяни», (редактор М. Марунчак). У 1944 там і споруджено пам'ятник із бронзовим погруддям Шашкевича, а в 170-річчя народження — в імені Шашкевича названо місцевий парк.
В 2003 ім'я Шашкевича присвоєно Бродівському педагогічному коледжу.
Маркіян Шашкевич на Заході

Збірник «Маркіян Шашкевич на Заході» (Вінніпег, 2007)
У 2007 появився з нагоди 195-ї річниці від народження Маркіяна Шашкевича та в 45-ліття діяльності Інституту-Заповідника Маркіяна Шашкевича у Вінніпезі збірник «Маркіян Шашкевич на Заході», завдання якого — кинути «...додаткове світло на особу пробудника Галицької Руси Маркіяна Шашкевича, на його однодумців та на саму добу, яку вони творили.»

У видання входять статті й доповіді на такі теми:
• Шашкевич на Заході
• Шашкевичева доба
• До біографії Шашкевича
• Роля Шашкевича
• Шашкевич і мова
• Шашкевич і фольклор
• Шашкевич у літературній критиці
• Культ Шашкевича
• Спомини


Твори

• "Веснівка"
• "О Наливайку"
• "Олена"
• "Руська мова"
• "Слово для чтителей руського язика"
• "Хмельницького обступлєніє Львова"
• "Ярослав"

Література

• Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)
• Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
• Я. Розумний (ред.), Маркіян Шашкевич на Заході, Інститут-Заповідник Маркіяна Шашкевича, Вінніпег, 2007.
• Никола з Николайова (Микола Устиянович). Згадка за Маркіяна Шашкевича во вічную Єго память. — Л., 1848 (2 вид. — Вінніпеґ, 1968)
• Тершаковець М. До життєписи Маркіяна Шашкевича з додатком Матеріали-документи // ЗНТШ, т. XIX. — Л., 1906
• Маркіян Шашкевич. Руська письменність. — Л., 1911
• Лепкий Б. Маркіян Шашкевич. — Коломия, 1912
• Возняк М. Писання Маркіяна Шашкевича // Зб. Філол секції НТШ. т. XIV. — Л., 1912
• Попович Д. Маркіян Шашкевич на тлі відродження Гал. України. — Мондер, 1943
• Білецький О. Русалка Дністрова // Від давнини до сучасности, т. 1. — К., 1960
• Шах С. О. Маркіян Шашкевич і гал. відродження. — Париж-Мюнхен, 1961
• Білецький О. Слово про Маркіяна Шашкевича. — Л., 1961
• Марунчак М. Маркіян Шашкевич на тлі доби. — Вінніпеґ, 1962
• Гуменюк М., Кравченко Є. М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький. Бібліографічний покажчик. — Л., 1962
• Луців Л. Маркіян Шашкевич. — Джерсі Сіті, 1962
• Гребільський Г. Письменники Зах. України 20-50 pp. — К., 1965
• Шалата М. Маркіян Шашкевич, життя і творчість і гром.культ. діяльність. — К., 1969
• Петраш О. Руська Трійця. — К., 1972
• Kozik J. Ukraiński ruch narodowy w Galiciji w latach 1830—1848. — Kr., 1973

пʼятницю, 7 червня 2013 р.

Якщо набридли дощі, чи замучила спека? Мерщій іди до бібліотеки!!!

Ось і настало довгоочікуване літо. А з ним незабарились  і канікули. Тож радо чекаємо на Вас  у нашій бібліотеці.

Люба дитино! До тебе це слово!
Перед тобою скарбниця чудова,
Мудрих порад невичерпне джерело.

Коли навкуг вирує життя, тут у затишній прохолоді, розташувалися тисячі примірників різноманітної літератури.
Варто тільки відкрити одну із книг і ти одразу поринеш у світ пригод, фантастики чи казки.
До Ваших послух Інтернет - центр з безкоштовним доступом до інтерет мережі.

В бібліотеці пройшла екскурсія для дітей 
" Бібліотека - це книжковий храм
І завжди двері тут відкриті."