четвер, 23 травня 2013 р.

Родина як зірка єдина


Сьогодні у цій шкільній залі свято, ми дуже раді всіх вітати!

І сподіваємось, що кожен для себе щось взяти зможе.

Хтось настрій добрий запозичить, бо посмішка усім нам личить.

Хтось – слову доброму зрадіє, бо про добро усі ми мрієм.

Та починати вже нам час, сюди запросили ми вас?


Аби всі разом у дружнім колі,

В домівці нашій – рідній школі –

Сердечно й щиро привітати Вас.

Наше свято – це ще одна сходинка до сімейного зближення,
до родинного єднання.


Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Хліб ясниться в хаті,

Сіяють очі щирі,

Щоб жилось у правді, щоб жилось у мирі.

Хай цей хліб, який нагадує вам рідний дім,

Стане сьогодні символом родинного свята.


Батько і мати – найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Від них ми одержуємо життя. Вони нас вчать, вкладають у наші вуста добрі слова.

На святі було багато конкурсів, пісень привітань і багато солодкого частування.



Завершилось наше родинне свято. Будьте ласкавими, добрими, уважними синами діточками. І якщо у ваших душах є хоч краплина віри, щедрості, милосердя, утримайте і примножуйте їх, згляньтеся над собою кожним відаєте більше, ніж берете.Пожалійте перш, ніж відвернутися, здобудьте раніше, ніж попросите. Нехай у великій вашій оселі збудеться воля творящого, святиться ім’я і пам’ятай живущого. Насититься спрага пошуковця, і повернеться слава переможця, кріпиться сила і воля недужого. Нехай в царстві батьків і дітей наших передаються з покоління працелюбність і достаток, довір’я і подяка, добрий звичай і спомин про славні діла!




Якби зібрати всі слова земні,

Ми б вибрали прості і невисокі

Щоб ваші дні трояндами цвіли,

Щоб не були в житті ви одинокі

Хай не спішать літа вам на поріг, 

Хай повсяк час здоровя прибуває,

Ми ніжно любим вас і від душі

Всього найкращого бажаєм.

четвер, 9 травня 2013 р.

День Перемоги - День пам'яті


9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні на нашій планеті. О 6 годині ранку про перемогу над гітлерівською Німеччиною сповістив по радіо диктор Юрій Левітан. Тому 9 травня вважається Днем Перемоги, хоча воєнні дії тривали ще не один місяць.

Багато наших односельчан пішли на фронт, у вир війни, щоб визволити землю від фашистської чуми. Та 68 колиндянців не повернулися додому. Їх імена золотими літерами викарбувані на плитах сільського обеліска Скорботна Мати. То святе місце для всіх жителів, то наша пам’ять, наш біль. 

Цього дня, ми вшанували годиною пам'яті воїнів односельчан. На святі виступили, голова сільської ради Бальн А.С. ,  директор Колиндянської ЗОШ  Патола Я.В. та учні школи, які розповіли про ті страшні події.
Для українців, як і для всіх інших народів, об'єднаних тоді в СРСР, Велика Вітчизняна війна була боротьбою за право на вільне життя, за свою землю, за гідне майбутнє. Це була справедлива, визвольна, священна війна проти підступного і жорстокого ворога, який виношував плани перетворити на рабів слов'ян та інші народи, віднесені нацистами до так званої "нижчої" раси.


Територія України стала ареною найзапеклішого збройного протиборства двох могутніх держав. Буквально кожен клаптик її землі переораний бомбами, снарядами, перекопаний солдатськими лопатами, рясно политий кров'ю. Тут відбувалися найжорстокіші битви війни і загинуло чи не найбільше бійців та командирів Червоної армії.

На долю України та її народу випали нечувані страждання і жертви. Окупанти винищили 3,9 млн. мирних жителів і до 1,4 млн. військовополонених, а 2,4 млн. молодих найбільш працездатних українців вивезли на примусові роботи до Німеччини. Багато з них там і загинули. На руїни перетворилися 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл, 215 з яких розділили трагічну долю білоруської Хатині. Зруйновано понад 16 тис. промислових підприємств, близько 30 тис. колгоспів, радгоспів та МТС. Загальна сума збитків, заподіяних населенню й народному господарству республіки сягала майже 1,2 трлн. крб..
В бібліотеці було оформлено книжкову виставку "Хай світ війну забуде"
Пам'ять про ці жертви, про ратний і трудовий подвиг народу зобов'язує нас перейнятися усвідомленням того, що, якби не було спільної Перемоги над фашизмом, покоління, що прийшли в життя після війни, взагалі й не народилися, і не було б не лише України як суверенної держави, а й української нації, оскільки за планом "Барбаросса" 80 % населення західних областей України підлягали знищенню, а решта 20 % мали стати виконувати рабську працю.
 Хвилиною мовчання та покладанням квітів до пам ' ятника всі присутні вшанували пам'ять всіх загиблих у роки війни . 





Ми завжди пам'ятатимемо ціну, яку заплатили наші батьки і діди за сьогоднішній мир в Україні, за надану можливість наступним поколінням жити, народжувати і виховувати дітей. Будемо ж гідні ратного і трудового подвигу наших батьків. Зробимо все від нас залежне, щоб розквітав, ставав красивішим і заможнішим рідний край. Нехай земля радує щедрим колосом, а чисте, мирне небо – сонячними погожими днинами, рясним, своєчасним дощем.
 

суботу, 4 травня 2013 р.

З Великоднем!




Майстер клас з писанкарства.


Що ближче до Великодня, то ми все частіше згадуєм  про традиції свята і беремся розмальовувати писанки.
Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину,коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту.
Так, вони були мудрими. І тому змогли поєднати Християнство, як ідею спасіння душі від мороку, з найсвітлішими образами минулого. Так виникла писанка - символ нового життя, воскресіння Бога, і відродження природи. Відтоді кожне творіння писанки, - ніби пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну, радісну. Хочете навчитися таємного мистецтва розпису писанки, і водночас допомогти силам добра і світла побороти холод і темряву?

Тож запрошуємо на Майстер клас з писанкарства. 



Коли береш у руки писанку, розумієш, що це маленьке диво. Важко уявити, що майже подібну колись тримав у своїх руках далекий пращур, виписуючи на ній сонячні знаки: динамічну свастику чи витончену спіраль… Або раптом посиплеться рисочками дощик і засіються крапками зерна, чи “воловими очками” задивиться у твою душу старий бог. А на цій – якийсь митець-філософ зобразив на чорному тлі червоний безкінечник…


Оригінальний орнамент писанок, не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світорозуміння і природи, єднає з традицією минулого. Українська писанка в світі є символом нашого народу.