вівторок, 27 січня 2015 р.

До 100-ліття Якова Гніздовського

27 січня 2015 р. виповнилося 100 років від дня народження видатного українського графіка, художника, кераміста і мистецтвознавця Якова Гніздовського. Творча манера Гніздовського, котру критики називають «стилізованим реалізмом», настільки унікальна, що його роботи неможливо сплутати з творами інших митців, а побачивши його роботи  хоч раз, не запам’ятати їх і не захоплюватися.

Він – український митець, більша частина життя якого збігла у США. Він досягнув значних у спіхів у малярстві й гравюрі, а його твори прикрашали кабінет президента США Джона Кеннеді в Білому домі. Не чужими для нього були й скульптура, художня кераміка, портрет, пейзаж, натюрморт, ікона, екслібрис, книжкова ілюстрація, прикладна графіка. На грушевому та вишневому дереві створив багато оригінальних творів та збагатив скарбницю українського і світового мистецтва… Він – унікальний творець, рівень і світове визнання якого у графіці прирівнюють до величі Олександра Архипенка у скульптурі, тільки тепер стає відомим Україні.

Народжений у 1915 р. у селі Пилипче (Тернопільська область) Яків Гніздовський навчався у Варшавській та Загребській академіях мистецтв. Від 1949 р. й до смерті у 1985 р. він проживав у США, де його талант розвинувся і розквітнув.
У Британській бібліотеці можна ознайомитися зі значною частиною  творчої спадщини митця. У ній є каталоги його виставок та книги з ілюстраціями, а також видання про його життя і творчість, зокрема монографія Дмитра Степовика «Яків Гніздовський: життя і творчість» (Київ: Вид-во ім. Олени Теліги, 2003).

Український відділ Бібліотеки має «ювілейне видання в 150-ті роковини першого друку 1800–1950» героїчного епосу «Слово о полку Ігоревім», видане у 1950 р. у Філадельфії видавництвом «Київ», з чудовими ілюстраціями  Я. Гніздовського. Маємо також видані в Лондоні українські  народні казки – «Ukrainian Folk tales»  у перекладах Марі Галун Блох (Marie Halun Bloch). Дуже сподіваюся, що ця книжка з прекрасними ілюстраціями Я. Гніздовського буде колись перевидана!
Яків Гніздовський, відомий як Jacques Hnizdovsky (саме під цим іменем його слід шукати у каталозі Британської бібліотеки) проілюстрував  книги  кількох цікавих американських поетів, з котрими він розділяв любов до рослинного та тваринного світу.  Є в книгозбірні надзвичайно ошатно видана книга віршів Вільяма Джей Сміта «Birds and Beasts»  (Boston: David R. Godine Publisher, 1990) з ілюстраціями Я. Гніздовського. Престижне лондонське видавництво «Folio Society» у 1979 р. видало вірші Томаса Гарді з гравюрами Гніздовського («Poems» by Thomas Hardy; selected & edited with an introduction by Trevor Johnson; wood-engravings by Jacques Hnizdovsky).
Митець відомий також своїми екслібрисами. З ними можна ознайомитися в артистично виданій книжечці «Jacques Hnizdovsky, Ex Libris» (1986), котра містить  54 екслібриси, створені  митцем для членів родини,  друзів, бібліотек і музеїв. Книжку видала Стефанія Гніздовська у 1986 р.
Є у Британській бібліотеці й каталоги виставок: невеличкий каталог «Hnizdovsky. Paintings and Prints 1944–1981» і значно більші за обсягом каталоги «Яків Гніздовський, 1915–1985. Ретроспективна виставка» (Нью-Йорк: Український музей, 1995) та «Jacques Hnizdovsky. Woodcuts and Etchings» by Abe. M. Tahir (Gretna: Pelican Pub. Co., 1987).
Якщо ви ще не відкрили для себе дивовижний світ Якова Гніздовського, то рекомендую це зробити! Багато його робіт можна побачити в мережі: наберіть в Google: Hnizdovsky Images. Завітайте також на сайт «JACQUES HNIZDOVSKY», створений до 100-ліття Я. Гніздовського.

вівторок, 20 січня 2015 р.

День пам'яті розстріляних Героїв Майдану

Вшануй пам’ять перших героїв Небесної Сотні  запали свічку.


22 січня минулого року почався відлік жертв Героїв, загиблих за свободу і незалежність України.
22 січня 2014-го на вулиці Грушевського віддали свої життя перші Герої Небесної сотні - білорус Михайло Жизневський і вірменин Сергій Нігоян. Це була перша смерть, шок і розуміння, що ми маємо справу з великою гидотою яка не зупиниться навіть перед вбивством…

Одним з останніх послань Сергія, яке залишилось, були слова Т.Шевченка з поеми “Кавказ”:

І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава

І воля святая!
Цього ж дня стало відомо про викрадення, а потім і трагічну загибель українців Юрія Вербицького та Романа Сеника.

Наші славетні Герої!

Вічна пам’ять їм і вічна слава!
Згадаймо і вшануймо разом!


Слава Україні!
Слава Героям!
Слава вільним людям Землі!

середа, 14 січня 2015 р.

15 січня ДЕНЬ ЖАЛОБИ


Як ніколи доречні сьогодні слова Василя Симоненка:

Можливо, знову загримлять гармати,
І танк зімне пшеницю на лану,
І буде плакать і журитись мати,
Коли сини ітимуть на війну.

І хтось востаннє поцілує милу,
І хтось сльозу непрохану змахне,
А може, дехто втратить віру й силу,
Своє життя рятуючи одне.

 Але не я... Я киснути не стану,
Хоч як не буде боляче мені,—
За нашу землю, дорогу й кохану,
Я рад прийнять на себе всі вогні.

За тих дітей, що бігають до школи,
За матерів, змарнілих у труді,
За рідні наші верби довгополі,
За наші дні прекрасні й молоді.

І тут ні сліз, ні відчаю не треба,
І тут не треба страху і ниття —
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.

                                        автор Василь Симоненко

СВІЧКИ  ПЛАЧУТЬ ЗА ГЕРОЯМИ ЩО ЗАГИНУЛИ  


Помолися за сина, Вкраїно,
Помолися за мене, мамо,
Бо лише слова твої святі
Охоронять нас від муки
На не нашій, мамочко, війні.
Витри, матусенько, лагідні очі
Й листівку мою прочитай.
Бережу я твій сон, бережу твої ночі,
А ти не сумуй і лиш не ридай.
Я в бою не відступлю, кохана,
Я без зброї тебе захищу.
І хай в серці смертельная рана —
До кінця я, матусю, дійду.
Помолися за мене, мамо,
Бо молитва твоя — як вогонь,
Що лікує кривавії рани,
Як дотик твоїх теплих долонь.
Помолися за сина, Вкраїно,
Хто зброю у руки узяв,
На твій захист пішов добровільно
Й безсило на землю упав!
                                                     автор Надія Якубець.  

Герої, що загинули за волю України

Кордони не спинять польоту могутнього слова
Хто серцем могутній ні куля ні шабля не вб’є
За нас Батьківщина і рідна нескорена мова
Не треба чужого але й не відпустим своє.

За рідну домівку поклали життя вірні діти,
Герої, що завжди залишаться в наших серцях,
За землю, за матір зробили, що мали зробити,
 Герої не гинуть, Герої живуть у піснях.

                                       автор Дмитро Славич



пʼятниця, 9 січня 2015 р.

Василь Симоненко – постать, яка сколихнула суспiльну думкуУкраїни

Василь Симоненко – постать, яка сколихнула суспiльну думкуУкраїни кiнця 50-х – початку 60-х років ХХ столiття.

Як спрагла земля вбирає в себе цілющу вологу дощу, так народ узяв у свою нацiональну свiдомiсть його чисту, правдиву поезiю. Симоненко прожив коротке, але яскраве життя i запалив свою неповторну зорю на небосхилi 
нашої духовностi.


Я не бував за дальнiми морями,
Чужих дорiг нiколи не топтав –
В своїм краю пiд буйними вiтрами
Щасливим я i вiльним виростав.
Мене лiси здоров’ям напували,
Коли бродив у їхнiй гущинi,
Менi поля задумливо шептали
Свої нiким не спiванi пiснi.
Коли не вмiв ще й букваря читати,
Ходив, як кажуть, пiшки пiд столом,
Любить людей мене навчила мати
І рiдну землю, що б там не було.
Чужих країв нiколи я не бачив,
Принад не знаю їхнiх i окрас,
Та вiрю серцем щирим i гарячим:
Нема землi такої, як у нас.

вівторок, 6 січня 2015 р.

З світлим Різдвом Христовим!!!


Від щирого серця вітаю усіх вас із радісним святом — світлим Різдвом Христовим, святом, яке уособлює душевне тепло й надію, радість і веселощі.
 Нехай забудуться всі прикрощі, лихо обходить стороною, а домівки наповнюються щасливим  сміхом.  Хай  Різдвяна  Зірка  осяє  кожну  оселю,  нехай  благословення Господнє буде завжди з нами.
 Щиро бажаю вам відзначити Різдвяні свята у духовному піднесенні, зі світлими помислами та щирою радістю. Веселою колядою, щирою молитвою нехай відгукнеться у вашому серці світло зорі, що засіяла над Віфлеємським вертепом. А радісна звістка про народження Ісуса наповнить вас вірою, любов'ю, надією на довге і щасливе життя  в Божій ласці, в мирі, злагоді та в достатку. 
Зичу вам великого  людського щастя, міцного здоров’я, добра й радості, вірних друзів та близьких людей поруч. Щасливого Різдва!
 Христос народився! Славімо Його!

пʼятниця, 2 січня 2015 р.

До 106-ї річниці від дня народження Степана Бандери

Наша бібліотека долучилася до вшанування пам’яті провідника Організації українських націоналістів 
Степана Бандери з нагоди 106-ї річниці від    
Дня його народження.

ЛІТЕРАТУРА ПРО ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ
СТЕПАНА БАНДЕРИ


 Степан Бандера : Документи і матеріали (1920-1930 рр.) / упоряд. М. Посівнич. - Л., 2006. - 248 с.
 Степан Бандера : 90 років з дня народження. - Л. : Галицька Видавнича Спілка, 1998. - 16 с.
Степан Бандера : Мифы, легенды, действительность [Текст] . - Х : Фолио, 2007. - 382 с. - (Время и судьбы).
 Степан Бандера - символ нації: матеріали наук. конф., присвяч. 90-річчю від дня народж. провідника ОУН С. Бандери. - Івано-Франківськ, 1999. - 63 с.
            Із змісту : Скрипничук В. Ідеї державного будівництва в науково-публіцистичній спадщині Степана Бандери. - С. 3 ; Федорів Т. Степан Бандера: дитячі та юнацькі роки. Початок політичної діяльності. - С. 14 ; Сич О. Два провідники: Степан Бандера і Степан Ленкавський. - С. 35 ; Бочкур І. Степан Бандера в періодичних та книжкових виданнях. - С. 42 ; Яневич Б. Пісні родинного села Степана Бандери. - С. 53.
 Степан Бандера - символ нації / уклад. М. Коломиєць. - Брошнів : Таля, 1998. - Буклет.
Степан Бандера та його родина / авт.-упоряд.: Петро Арсенич [та ін.]. - Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2008. - 367 с.
 Бандерівський край : культурно-просвітній краєзнавчий альманах.   Ч. 1 / історико-мемор. музей С. Бандери. - Калуш, 2000. - 20 с.
Бабій В. Планета на ім'я Бандера [Текст] : повість / В. Бабій. - Івано-Франківськ : ПП Супрун В. П., 2008. - 143 с.
 Батьківщина Бандери / авт.-упоряд. Т. Федорів. - Старий Угринів, 2007. - 116 с.
 Бурнашов Г. Лицар великої ідеї  / Г. Бурнашов. - Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2004. - 184 с.
 Вбивство Степана Бандери. - Л. : Червона Калина, 1993. - 356 с.
Велет національної ідеї : зб. творів до 100-річчя від дня народж. С. Бандери. - Коломия : Вік, 2008. - 127 с.
Вір! Борись! Перемагай! / Івано-Франків. музей визвольних змагань Прикарпат. краю. - Івано-Франківськ : Місто НВ, 2008. - 40 с. : іл.
Галичина [Текст] : всеукр. наук. і культ.-просвітній краєзн. часопис. Ч. 15-16'2009 : до 100-річчя від дня народж. С. Бандери / ПНУ ім. В. Стефаника. - Івано-Франківськ, 2009. - 772 с.
 Гордасевич Г. Степан Бандера: людина і міф / Г. Гордасевич. - 3-е вид., доп. - Л. : ЛА „Піраміда", 2001. - 208 с. : іл.
 Історичні портрети: Махно, Петлюра, Бандера / Респ. центр духов. культури ; [підгот. М. Р. Новиченко] . - К. : РБЕНТП, 1991. - 32 с.
Когут М. Степан Бандера : фотомиті життя Провідника ОУН / М. Когут. - Калуш : Копі-центр, 2009. - 35 с. : фото.
 Кук В. Степан Бандера (1909-1999 рр.) / В. Кук. - Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 1999. - 50 с.
Нагірняк В. Во Славу Золотого Тризуба [Текст] / В. Нагірняк. - Івано-Франківськ : ЛІК, 2008. - 150 с.
 Науково-популярний бюлетень : вісник історико-мемор. музею  С. Бандери / ПНУ ім. В. Стефаника ; редкол. : Б. Гаврилів [та ін.]. - Івано-Франківськ, 2006. - Вип. І. -  114 с.
Із змісту: Круковський О. Про Степана Бандеру - пластуна. - С. 31-32 ; В'ятрович В. Степан Бандера про боротьбу Української Повстанської Армії. - С. 41-44 ; Посівнич М. Становлення Степана Бандери як Крайового Провідника ОУН. - С. 44-50 ; Федорів Т. Степан Бандера на чужині: маловідомі факти з життя та діяльності Провідника ОУН в роки еміграції (мовою документів і матеріалів). - С. 50-52 ; Бандера О. Відійшов як справжній революціонер : [спогади  про С. Бандеру та його родину]. - С. 84-90 ; Мельник Г. Причинки до характеристики Степана Бандери. - С. 90-91 ; Яневич Б., Лесів С. Лист Степана Бандери до полковника Андрія Мельника : [причини написання листа і  скорочений текст листа]. - С. 92-95 ; Бойчук З. Лист Марка Боєслава Провідникові ОУН. - С. 98-100. 
Перепічка Є. Феномен Степана Бандери [Текст] : моногр. / Є. Перепічка. - Вид. 2-е, доп. - Л. : СПОЛОМ, 2008. - 735 с. : іл.
Репресії в Україні (1917-1990 рр.) : наук.-допом. бібліогр. покажч. / авт.-упоряд. : Є. К. Бабич, В. В. Патока. - К. : Смолоскип, 2007. - (див. іменний покажчик - С. 460.)
Сватко Я. Місія Бандери [Текст] / Я. Сватко. - Вид. 4-е, допов. і випр. - Л. : Галицька вид. спілка, 2008. - 65 с.
 Феномен „Бандерофобии" в русском сознании : взгляд на проблему глазами русского аналитика в Украине : зб. ст. / Укр. Вид. Спілка. - К., 2007. - 43 с.
 Чайковський Д. Московські вбивці Бандери перед судом / Д. Чайковський. - Дрогобич : Бескид, 1992. - 388 с. : іл.
Юзич Ю. Пластова юність Степана Бандери / Ю. Юзич. - Івано-Франківськ : Місто НВ, 2008. - 20 с. : іл.