Готуємось до "Національного тижня читання"

 

Згідно зі стратегією розвитку читання на період до 2032 року "Читання як життєва стратегія" з 4  до 10 грудня 2023 року  Український інститут книги проводить Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію "Національний тиждень читання". Мета цієї акції — консолідувати українське суспільство навколо читання як тренду.

Її цьогорічне гасло — "Бути своїми".

Бібліотеки запрошують долучитися до реалізації Акції.

Для цього потрібно :

- на сторінках у соціальних мережах розмістити інформацію про Акцію; 

- організувати відповідні заходи, наприклад, обговорення літературних творів, читання вголос, вікторини, читацькі клуби, зустрічі з письменниками, квести тощо. Деякі заходи, за бажанням організаторів, можуть бути присвячені 130-річчю Миколи Хвильового, чия постать є центральною у проведенні тижня читання у 2023 році;

-поділитися фотозвітами проведених заходів і розмістити їх на сторінках у соціальних мережах, використавши хештеги  #тижденьчитання2023 та #бутисвоїми, 

Наша бібліотека готує до Національного тижня читання тематичну полицю "Знайомтесь! Добірка  бомбезних історичних романів від "батька українського бестселлера" Василя Шкляра". Найбільш популярні та найбільш читанні.

Визначні постаті Колиндянської громади

 

ГОЛУБОВИЧ Сидір Тимофійович

Народився 6 березня 1873 року в селянській родині в с. Товстеньке,— український галицький державний діяч, адвокат, доктор права,посол австрійського парламенту від 1911року. та Галицького сейму  1913року.

Голова Ради державних секретарів ЗУНР 1919р.

 

БОРСА АНТIН  

Народився 20 грудня 1905 року в с. Товстеньке.

КАТОЛИЦЬКИЙ СВЯЩЕННИК, МИТРОФОРНИЙ ПРОТОЄРЕЙ

Закінчив Чортківську гiмназiю, 8 листопада 1921 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Крехівський монастир, де на облечинах отримав ім'я Атанасій. Після перших обітів (15 лютого 1924) вивчав гуманістику і риторику в Лаврівському монастирі та філософію в Кристинополі. Залишив Василіянський Чин на початку 1928 року. В 1932 році закінчив духовну семінарію в Станиславові і висвячений на священника 8 травня 1932 року. Служив парохом                        у Коропці та Буданові на Тернопільщині.                                                                     В 1936 році виїхав у США. Священник, декан у Джерсі-Сіті, Філадельфії. Автор богословських праць, уклав «Календар Провидіння», брав участь у виданні збірника «Чортківська округа» (1974).

Душпас­тирював в Галичині, в 1936 приїхав до США i був священником у парафiях Північної Дакоти, Коннектикуту й  Нью-Джерсі, найдовше в Джерзi Ситi, Рутерфодi та Байоннi. Був консультатором Фiладельфiйської Архиєпархiї. Служив духовним опiкуном “Провидiння”. 1980 iменований папським шамбе­ляном. З нагоди 60-ліття свяще­нства А. Борса сенат штату Нью-Джерсі прийняв 1992 вітальну резолюцію. 

ХАМЧУК Петро Михайлович «Бистрий»

                Народився 26 липня 1919 селі Великі Чорнокінці.                           Український військовий та політичний діяч, сотенний сотні «Сірі Вовки», курінний УПА, командир 18-го  ТВ «Стрипа» (05.1945 — 21.01.1947). Лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги та Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу.

Початкову школу закінчив у рідному селі. Захоплювався спортом, музикою та співами. У 1938 році, вступає до Чортківської гімназії товариства «Рідна школа» ім. Маркіяна Шашкевича. В 1943 році втікає із німецького підрозділу і восени йде до лісу, де формує повстанську сотню. Від листопада 1943 р. Петро Хамчук — командир сотні «Сірі вовки».

В грудні 1943 року відбувся перший бій сотні . Протягом першої половини 1944 року підрозділ «Бистрого» мав регулярні сутички із німецькими військами. У червні 1944 року відбувся бій з гітлерівцями поблизу затуринських лісів, під час якого було вбито близько 300 німецьких солдат. 16 серпня 1944 року загін «Бистрого», здійснив напад на радянський гарнізон в с. Пановичі Підгаєцького району. Під час нападу було вбито 60 ворогів, з боку повстанців втрат не було. 26 серпня 1944 року, поблизу с. Ягольниця був розбитий загін НКВС.

У другій половині 1944 р. сотня «Бистрого» виросла до куреня. Зі ступенем старшого булавного від 1945 р. — командир 18-го  ТВ «Стрипа», що належав до третьої воєнної округи УПА «Лисоня»

СИНЕЦЬКА-ІВАНИЦЬ Іванна

Народилася 24 липня 1897 року в с. Великі Чорнокінці 

Синецька-Іваницька Іванна – оперна і концертно-камерна співачка.

Вокальну освіту здобула у Празькій консерваторії (1922-1926, клас Д. Брамбергової). Вперше заявила про себе як камерна співачка у хорі О. Кошиця (1920) та концертах у Львові (1921), Празі (1926).
Працювала солісткою Українського театру товариства «Просвіта» в Ужгороді (1927-1929, 1932-1933). Дебютувала в партії Катерини

в опері М. Аркаса.

Восени 1929 і на весні 1930 рр. здійснила концертне турне містами Галичини і Буковини.  Виїхала до Мілана, де в 1930-1931 роках навчалась у приватній школі Каліни де Рівальті, солістки оперного театру Ла Скала. Повернувшись, вона дебютувала на сцені львівського театру опери. Давала концерти на Закарпатті, Буковині, у Галичині і Чехословаччині.

У 1933 р. співачка залишає Ужгородський театр і проводить концертне турне у Львові, Дрогобичі, Станіславі, Снятині, Коломиї, Стрию, Рогатині, Чернівцях. У 1934-1938 рр. вона була піонером популяризації української пісні на радіо Праги, Львова, Відня.

З 1937 р. співачка проводила концертні подорожі містами Чехословаччини, Австрії, Німеччини, Франції.

Українська мова - милозвучна, мелодійна, співуча, дзвінка і барвиста.

Ми щасливі з того, що маємо багату і барвисту українську мову. Вона є красою нашого життя, мова є нашим майбутнім. Вся її краса і неповторність оспівана у віршах, піснях, легендах, прислів’ях, приказках, загадках.

Бібліотека провела лінгвістичне асорті «Скажи мені українською», щоб довести, як ми знаємо, цінуємо, пишаємося, любимо та вивчаємо рідну мову. Під час завдання «Мовне асорті» читачі відповідали на питання про мову, алфавіт, звуки та інше. А конкурс «Всезнайко» показав, як малеча знає українські прислів’я, збираючи їх до купи. Відгадували загадки, пригадували казки, добирали риму. Прослухали присутні і цікаві факти про нашу прекрасну солов’їну мову.

Осінь - пора поетів та романтиків

 

Нові книги на будь-які вподобання

 

Поки живе бібліотека – живе народ, адже вона – скарбниця всіх багатств духу людського і знань. А зараз великий попит на свіжі новини та сучасні книги.

Гарна новина!!!

Фонд бібліотеки поповнився новими творами українських та зарубіжних авторів.

Відроджуємо українську культуру, виховуємо справжніх патріотів.

 

З Днем Української Державності!

 

День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення – від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава.

Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука  цілісного існування нації.

Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави. 

Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.    

Історія українського державотворення сягає своїми витоками Руської середньовічної держави, центром якої був Київ. Саме Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.

Тризуб є нашим давнім символом. Сьогодні наше суспільство об’єднує той же знак, що об’єднував і Русь. Ми є спадкоємцями Русі, Тризуба Володимира Великого. 

Князь Володимир Великий – уособлення розбудови Русі. Прийняття у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Русь підтримувала політичні, економічні та культурні зв’язки з більшістю європейських держав того часу.

Традиції Русі у розбудові зорієнтованого на Європу культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими традиціями. Захисники нашої державності є нащадками воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, воїнів УПА. Сучасні Збройні сили України, стримуючи агресора – Російську Федерацію, захищаючи суверенітет і незалежність України, доводять, що українці – народ-військо.

Упродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в XX столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року відновила її. 

Кілька разів у XX столітті Україна здобувала суверенітет і втрачала його через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.

Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни РФ проти України.

Реальна історія спростовує фейки російської пропаганди, буцімто українці та росіяни – єдиний народ чи Україна – штучна нежиттєздатна держава. Тому нинішня війна – це не лише боротьба за майбутнє нашої держави, а й за право на власні історію та ідентичність.

«Бібліотека – важливе ланка медіаосвіти»

 Медіаграмотність – вимога часу

Сьогодні наше суспільство кожного дня споживає інформацію з різних джерел. Але деякі люди можуть губитися в цьому інформаційному просторі . Медіаграмотність можна назвати сучасною потребою інформаційного суспільства, адже зараз головною цінністю стала інформація, яку продукують майже усі користувачі медійного простору. Контенту стало так багато, що споживачі не встигають його аналізувати. Увесь світ залучений в єдину інформаційну систему, і працює вона в режимі реального часу. Серед великої кількості відомостей часто трапляються неправдиві новини, маніпуляції та пропаганда. А медіаграмотність — це культура правильного споживання цієї інформації. Тож не дивно що, за даними Institute for the Future, медіаграмотність увійшла до переліку навичок майбутнього, які необхідні для ефективної взаємодії з людьми. Наша бібліотека  допомагає своїм дорослим   читачам вчитись компетентно споживати будь-які повідомлення в мас-медіа та вміти створювати свій власний медіа продукт. 

Під час індивідуальних навчань «Бібліотека – важливе ланка медіаосвіти» обговорювали, як дотримуватися безпеки у медіапросторі, як свідомо сприймати та критично пояснювати інформацію.

Медіаосвіта і медіаграмотність – портал, створений на базі онлайн-бібліотеки з медіаосвіти Міжнародного благодійного фонду “Академія української преси”.

 Media IQ – проект із розвитку медіаграмотності та критичного мислення.

Stopfake.org – сайт для перевірки фактів, головна мета якого – перевірка істинності, інформації, посилення медіаграмотності аудиторії і боротьба за чітке розмежування між журналістикою фактів і пропагандою.

Новинна грамотність – онлайн-курс, спрямований на поширення медіаграмотності серед населення в умовах воєнного конфлікту.

МедіаДрайвер – мультимедійний онлайн-посібник, що містить текстову інформацію, інфографіку та відео про різні типи медіа, що допомагають навчитися орієнтується у складних лабіринтах інформації.