ГОЛУБОВИЧ Сидір Тимофійович
Народився 6 березня 1873 року в селянській родині в с. Товстеньке,— український галицький державний діяч, адвокат, доктор права,посол австрійського парламенту від 1911року. та Галицького сейму 1913року.
Голова Ради державних секретарів ЗУНР 1919р.
БОРСА АНТIН
Народився 20 грудня 1905 року в с. Товстеньке.
КАТОЛИЦЬКИЙ
СВЯЩЕННИК, МИТРОФОРНИЙ ПРОТОЄРЕЙ
Закінчив Чортківську гiмназiю, 8 листопада 1921 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Крехівський монастир, де на облечинах отримав ім'я Атанасій. Після перших обітів (15 лютого 1924) вивчав гуманістику і риторику в Лаврівському монастирі та філософію в Кристинополі. Залишив Василіянський Чин на початку 1928 року. В 1932 році закінчив духовну семінарію в Станиславові і висвячений на священника 8 травня 1932 року. Служив парохом у Коропці та Буданові на Тернопільщині. В 1936 році виїхав у США. Священник, декан у Джерсі-Сіті, Філадельфії. Автор богословських праць, уклав «Календар Провидіння», брав участь у виданні збірника «Чортківська округа» (1974).
ХАМЧУК Петро Михайлович «Бистрий»
Народився 26 липня 1919 селі Великі Чорнокінці. Український військовий та політичний діяч, сотенний сотні «Сірі Вовки», курінний УПА, командир 18-го ТВ «Стрипа» (05.1945 — 21.01.1947). Лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги та Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу.
Початкову школу закінчив у рідному
селі. Захоплювався
спортом, музикою та співами. У 1938 році, вступає до Чортківської гімназії
товариства «Рідна школа» ім. Маркіяна Шашкевича. В 1943 році втікає із німецького підрозділу і восени йде до
лісу, де формує повстанську сотню. Від листопада 1943 р. Петро
Хамчук — командир сотні «Сірі вовки».
В грудні 1943 року відбувся перший
бій сотні . Протягом першої половини 1944 року підрозділ «Бистрого» мав
регулярні сутички із німецькими військами. У червні 1944 року
відбувся бій з гітлерівцями поблизу затуринських лісів, під час якого було
вбито близько 300 німецьких солдат. 16 серпня 1944 року загін «Бистрого», здійснив напад на
радянський гарнізон в с. Пановичі Підгаєцького району. Під час нападу було вбито
60 ворогів, з боку повстанців втрат не було. 26 серпня 1944 року, поблизу
с. Ягольниця був розбитий загін НКВС.
У другій половині 1944 р. сотня
«Бистрого» виросла до куреня. Зі ступенем старшого булавного від 1945 р. —
командир 18-го ТВ «Стрипа»,
що належав до третьої воєнної округи УПА «Лисоня»
СИНЕЦЬКА-ІВАНИЦЬ Іванна
Народилася 24 липня 1897 року в с. Великі Чорнокінці
Синецька-Іваницька Іванна – оперна і
концертно-камерна співачка.
Вокальну освіту здобула у Празькій
консерваторії (1922-1926, клас Д. Брамбергової). Вперше заявила про себе як
камерна співачка у хорі О. Кошиця (1920) та концертах у Львові (1921), Празі
(1926).
Працювала солісткою Українського театру товариства «Просвіта» в Ужгороді
(1927-1929, 1932-1933). Дебютувала в партії Катерини
в опері М. Аркаса.
Восени 1929 і на весні 1930 рр. здійснила
концертне турне містами Галичини і Буковини.
Виїхала
до Мілана, де в 1930-1931 роках навчалась у приватній школі Каліни де Рівальті,
солістки оперного театру Ла Скала. Повернувшись, вона дебютувала на сцені
львівського театру опери. Давала концерти на Закарпатті, Буковині, у Галичині і
Чехословаччині.
У 1933 р. співачка залишає
Ужгородський театр і проводить концертне турне у Львові, Дрогобичі, Станіславі,
Снятині, Коломиї, Стрию, Рогатині, Чернівцях. У 1934-1938 рр. вона була
піонером популяризації української пісні на радіо Праги, Львова, Відня.
З 1937 р. співачка проводила
концертні подорожі містами Чехословаччини, Австрії, Німеччини, Франції.
Немає коментарів:
Дописати коментар