Головне полюбити навколишній світ

День села Колиндяни

Уже доброю традицією для нашої громади стало відродження традицій, вшанування історії родоводу свого краю. 28 липня відзначали День села- мої рідні Колиндяни .

Святковий день для селян розпочався, як годиться, люди поспішали на спільну молитву до місцевих храмів.

У післяобідню пору святкування продовжили концертною програмою.

Ведучі Лазецька Юлія та Віталій Семен запросили глядачів стати учасниками концертного дійства, підготовленого аматорами сцени та спеціально запрошеними на святкування колективів із м.Чорткова.

Потім до слова запросили сільського голову А.С.Бальна , він докладно розповів про досягнення села за цей рік, привітав всіх зі святом та подякував тим людям, які допомогли в організації цього дійства.

Також привітав мешканців с.Колиндяни голова районної ради житель нашого села В.В. Заліщук. Також з привітальним словом виступила директор Чортківського Районного будинку культури Й.Й. Овод.

Зі сцени лунали мелодії та чарівний спів учасників , які виконували пісні, звісно, не обійшлося без подарунків та відзнак.   Продовжилось святкування виступами артистів місцевого сільського клубу. Після чого сільський голова вручив подарунки подружжям, які на цей час відзначають своє золоте та срібне весілля, також  не забули про наймолодшого жителя, його батьки теж отримали чудовий подарунок.

 А свято продовжувалось. Кожен міг знайти для себе розвагу. Діти веселилися на надувних гірках, стрибали у спеціально зроблених манежах, куштували солодку вату. Кожен міг купити собі надувні кульки та ще багато різних іграшок.

По закінченню вечора небо над Колиндянами засвітилося святковим феєрверком та продовжилось святкування дискотекою для молоді.

Отож залишається побажати громаді й надалі такої згуртованості, яку вони проявили під час відзначення уродин свого рідного села. 

Село наше рідне - мої Колиндяни.

Рідні наші Колиндяни, у борні гартовані,

Росами умиті, вітром обціловані,

Зеленню заквітчані,сонцем обігріті,

Працею увінчані, рідні наші Колиндяни.

               Такими словами,  в нашій бібліотеці  розпочала краєзнавчу годину «Село наше рідні Колиндяни предки назвали ...» Савків Світлана зав. бібліотекою. Вона розповіла присутнім школярам про історію та  давні пам’ятки села, про відомих і талановитих людей, які народилися у с.Колиндяни,

і прославили рідне село.

     Учні школи пригадали легенди про походження назви села, а також,прочитали декілька поезій,а ось учениця 5 класу Нагребецька М.І., написала власний вірш про с.Колиндяни.                                                                             

 Бібліотекар Воробець Н.В. доповнила краєзнавчу годину розповіддю про історію нашої бібліотеки, а також провела вікторину «Люби і знай свій рідний край», на запитання якої охоче відповідали діти. Також,у бібліотеці були організовані тематичні полиці «Моє село – краплиночка на карті», «Творчість наших земляків».

  Чудовим доповненням стала  фотовиставка «Рідні Колиндяни  – казка і диво».

Краєзнавча година закінчилася переглядом чудових робіт, про що свідчили захоплюючі погляди відвідувачів.

  Виставка діятиме  ще протягом тижня, тож запрошуємо усіх бажаючих! Поспішайте, ми чекаємо на Вас! Приємного перегляду!  

«Кімната без книжок – як тіло без душі»

Під таким гаслом 9-10 липня у Львові у приміщенні Українського католицького університету відбувся міжрегіональний ярмарок «Бібліотечні інновації для громад: Створюємо майбутнє».

Основна мета проведення Ярмарку – обговорення можливості у регіонах для забезпечення інформаційних потреб та громадян та обрання найефективніших шляхів підтримки бібліотечних інновацій.
Упродовж двох днів майже 200 учасників з Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької та Хмельницької областей завітали на експозиції унікальних бібліотечних проектів та спільно обговорювали майбутнє власних закладів та бібліотечної галузі в цілому. Кожен учасник долучився до формування спільного плану дій для довгострокової підтримки досягнень бібліотек на шляху до модернізації. Наша бібліотека була однією з учасників ярмарку та конференції, яка проходила в форматі «пошук майбутнього». Методика «Пошуку майбутнього» застосовувалась бібліотеками вперше. Це дієвий інструмент для згуртування учасників для подолання спільних викликів, незважаючи на різноманіття їхніх інтересів та уявлень. Під час конференції була створена мапа спільних дій для забезпечення життєздатності сучасних бібліотечних послуг, якими вже зараз користуються громади.

Під час офіційної церемонії відкриття (10:00-10:30) виступали: головний менеджер програми «Бібліоміст» Меган Волк, начальник відділу аналізу та прогнозування діяльності бібліотек Міністерства культури України Лариса Нікіфоренко, завідувач науково-методичного відділу Національної  парламентської бібліотеки України Інна Цуріна, заступник голови Львівської ОДА Ірина Романів та заступник начальника управління культури Львівської міської ради Ірина Магдиш.

"Для нас важливо, щоб бібліотека несла користь людям, а в якому форматі ця користь буде – залежить від людей. Громада має вирішити, що їй робити в бібліотеці та навіщо їй потрібна бібліотека", - резюмувала представниця програми «Бібліоміст» Наталія Новакова.

 

Інноваційні послуги, які надаються нашою бібліотекою.

• курси комп’ютерної грамотності (покращення навичок роботи з необхідними програмами та

Інтернетом);

 • зв’язок з рідними і друзями по Скайпу в інших містах та за кордоном;

 • спілкування у соціальних мережах;

 • правові консультації, зокрема, з питань пенсій, соціального захисту, трудової міграції тощо;

 • довідки щодо годин прийому, телефонів, адрес медичних закладів (контакти, години прийому, порядок запису, що мати з собою, відгуки про лікаря та заклад від інших пацієнтів);

 • розвиток бізнесу через інтернет (наприклад, вигідно продати врожай, а купити потрібне у господарстві дешевше, скориставшись електронними аграрними біржами);

 • замовлення квитків на літак, потяг, автобус, а також концерт у будь-якому куточку світу;

 • проведення цікавих екскурсій; організація відпочинку;

 • проведення ігор з дітьми та організація програм дитячого розвитку;

 • покупки через Інтернет товарів, які відсутні у місцевих магазинах;

 • проведення  різноманітних заходів (зустрічі, збори клубу за інтересами або

 громадського об’єднання) у комфортному приміщенні бібліотеки;

 • виконання школярами та студентами домашніх завдань і творчих проектів,

 користуватися електронними підручниками;

 • ознайомлення з новинами свого регіону, країни, світу, обмін думками;

Був собі літачок

Цікава захоплююча розповідь про маленького літачка.

Маркіян Шашкевич - поет, просвітитель

Бібліобіографічний нарис до 170 -чя з дня смерті

Маркія́н Семе́нович Шашке́вич

(6 листопада 1811, Підлисся — †7 червня 1843, Новосілки Лісні Золочівський повіт (тепер Буський район)) — український письменник, поет-зачинатель нової української літератури в Галичині, священик, культурно-громадський діяч, речник відродження західноукраїнських земель. Очолив «Руську трійцю», ініціатор видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською.

Біографічні відомості

Народився в селі Підлисся Золочівського повіту в сім'ї священика. У 1838 закінчив Львівську духовну семінарію, був вільним слухачем Львівського університету, та, закінчивши семінарію — парафіяльним священиком у селах Гумнисько та Новосілки Буського району.

Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь (І. Білинський, Ф. Мінчакевич, М. Козловський, А. Величковський, Г. Ількевич та ін.) на боротьбу за національно-культурне відродження на західних землях, зокрема за відродження народної мови в письменстві й церковних проповідях (див. «Руська трійця»). Вислідом їхньої діяльності була підготовка рукописів збірок авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головно — виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837), яка вирішально вплинула на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині.

Поетична спадщина

Перший опублікований вірш Шашкевича «Голос галичан» появився в 1835. Крім кількох інтимно-ліричних поезій («До милої», «Туга за минулим», «Думка»), Шашкевич писав переважно вірші патріотичного характеру («Руська мова», «Дайте руки», «Слово до чтителей руського язика», «Побратим», «Лиха доля» та ін.), також на історичні теми: «Хмельницького обступлення Львова», «О Наливайку», «Болеслав Кривоустий».Поетична спадщина відносно невелика, але високо оцінена І. Франком та пізнішими дослідниками

Інші видання

У 1836 Шашкевич опублікував брошуру «Азбука і Abecadlo» (1836), спрямовану проти спроб заведення в українській мові латинської абетки. Переклав частину «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма (Євангеліє від Матея і Йоана) на народну мову (1842). Посмертно Я. Головацький видав Шашкевича «Читанку» для малих дітей (1850).

Смерть і похорони

Помер Шашкевич у злиднях від туберкульозу і був похований у Новосілках Лісних. Слава пробудителя національної свідомості й зачинателя нової української літератури в Галичині почала зростати посмертно. У 1893 тлінні останки його перенесено до Львова. 1911, у століття народження письменника, відбулося величаве шашкевичівське свято з поставленням йому на Білій Горі хреста-пам'ятника.

Посмертне вшанування

За новіших часів культ Шашкевича зростає як реакція на русифікацію України й асиміляцію українців у діаспорі. У 1959 в Підлиссі відкрито літературно-меморіальний музей, а в 1962 — поставлено бронзове погруддя Шашкевича.

У канадському місті Вінніпег в 1962 було засновано Інститут Маркіяна Шашкевича, який з 1963 видавав на протязі 25-ти років збірник «Шашкевичіяна» та «Бібліотеку Шашкевичіяни», (редактор М. Марунчак). У 1944 там і споруджено пам'ятник із бронзовим погруддям Шашкевича, а в 170-річчя народження — в імені Шашкевича названо місцевий парк.

В 2003 ім'я Шашкевича присвоєно Бродівському педагогічному коледжу.

Маркіян Шашкевич на Заході

Збірник «Маркіян Шашкевич на Заході» (Вінніпег, 2007)

У 2007 появився з нагоди 195-ї річниці від народження Маркіяна Шашкевича та в 45-ліття діяльності Інституту-Заповідника Маркіяна Шашкевича у Вінніпезі збірник «Маркіян Шашкевич на Заході», завдання якого — кинути «...додаткове світло на особу пробудника Галицької Руси Маркіяна Шашкевича, на його однодумців та на саму добу, яку вони творили.»

У видання входять статті й доповіді на такі теми:

• Шашкевич на Заході

• Шашкевичева доба

• До біографії Шашкевича

• Роля Шашкевича

• Шашкевич і мова

• Шашкевич і фольклор

• Шашкевич у літературній критиці

• Культ Шашкевича

• Спомини

Твори

• "Веснівка"

• "О Наливайку"

• "Олена"

• "Руська мова"

• "Слово для чтителей руського язика"

• "Хмельницького обступлєніє Львова"

• "Ярослав"

Література

• Енциклопедія українознавства (у 10 томах) / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде Життя», 1954—1989.(укр.)

• Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.

• Я. Розумний (ред.), Маркіян Шашкевич на Заході, Інститут-Заповідник Маркіяна Шашкевича, Вінніпег, 2007.

• Никола з Николайова (Микола Устиянович). Згадка за Маркіяна Шашкевича во вічную Єго память. — Л., 1848 (2 вид. — Вінніпеґ, 1968)

• Тершаковець М. До життєписи Маркіяна Шашкевича з додатком Матеріали-документи // ЗНТШ, т. XIX. — Л., 1906

• Маркіян Шашкевич. Руська письменність. — Л., 1911

• Лепкий Б. Маркіян Шашкевич. — Коломия, 1912

• Возняк М. Писання Маркіяна Шашкевича // Зб. Філол секції НТШ. т. XIV. — Л., 1912

• Попович Д. Маркіян Шашкевич на тлі відродження Гал. України. — Мондер, 1943

• Білецький О. Русалка Дністрова // Від давнини до сучасности, т. 1. — К., 1960

• Шах С. О. Маркіян Шашкевич і гал. відродження. — Париж-Мюнхен, 1961

• Білецький О. Слово про Маркіяна Шашкевича. — Л., 1961

• Марунчак М. Маркіян Шашкевич на тлі доби. — Вінніпеґ, 1962

• Гуменюк М., Кравченко Є. М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький. Бібліографічний покажчик. — Л., 1962

• Луців Л. Маркіян Шашкевич. — Джерсі Сіті, 1962

• Гребільський Г. Письменники Зах. України 20-50 pp. — К., 1965

• Шалата М. Маркіян Шашкевич, життя і творчість і гром.культ. діяльність. — К., 1969

• Петраш О. Руська Трійця. — К., 1972

• Kozik J. Ukraiński ruch narodowy w Galiciji w latach 1830—1848. — Kr., 1973