вівторок, 28 червня 2016 р.

З Днем Конституції України!

Люди самі вибирають, за якими законами жити,
Якщо правду беруть, значить, так тому і бути.


           Конституцією своєю ми пишаємося неспроста,                 Є у неї мудрість, справедливість і, звичайно, доброта.
В ній прописані закони, щоб громадян захищати,
Щоб країною європейською Україна могла стати.

Вітаємо українців і бажаємо від душі,
Щоб нами досягалися всі на світі рубежі!


День Конституції – чи насправді це свято для українців?

На превеликий жаль в сучасній українській історії День Конституції хоч і державне свято, та суспільством ще не сприймається на належному рівні як в європейських країнах. І все тому, що більшість громадян в важкому повсякденному житті не відчувають реального захисту своїх прав ні Конституцією, ні законами, яких в законодавчому полі накопичилось вже не одна сотня. В них мало хто розбирається і ще менше бажаючих читати, вивчати, вимагати виконання. Таке у нас поки що неможливе!

Ст.1 «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава». Як гарно читається і як сумно усвідомлювати, що це зовсім не так. Ми не суверенні, бо навіть внутрішня політика проводиться під великим впливом східного і заокеанського «друзів». Прикладів тому безліч. Чого тільки вартий агресивний «газовий шантаж», якого не позбудемось ще багато років…
Якщо суверенність суто декларативна, то і незалежність точно така же – паперова. На ділі ми залежні від багатьох не тільки світових чинників, а й примх ближніх сусідів. Не сподобалась їм наше історичне відродження – лунає грізна заява і посла не відправляють. А скільки вказівок дають, куди скоріше приєднуватись, як історію писати. Проголосити державну незалежність було легше, ніж реально здійснювати. Для цього потрібна політична воля керманичів,та її не було і не буде…
Уважно читаючи Конституцію, виникає думка, що це – сюрреалістичний, схоластичний документ, розрахований на людей, відірваних від реалій життя. Він цікавій. Майже в кожній статті йде посилання на «відповідно до закону». А законів нема і значить – конституційна норма завмирає на папері, як голос волаючого в пустелі… Його ніхто не чує і він нікому не потрібний!..
Ця тоненька книжечка має бути настільною у кожного громадянина поряд з Біблією і Кобзарем. В демократичних країнах Конституція шанується, виконується, нею пишаються, на неї покладаються в захисті своїх прав. У нас поки що все не так. Конституцію мало хто читав, тримав в руках й не спішить з нею до чиновника, прокурора, судді. Її відкрито зневажають, порушують, насміхаються…
Оце і є «конституційна криза», коли громадяни не вірять в силу закону, в можливість спати спокійно, знаючи, що права надійно захищені, і жоден чинуша не зможе їх брутально порушити. У нас практично ВСЕ залежить не стільки від законів, скільки від настрою тих, хто повинен їх виконувати. Здолати цей правовий негативізм дуже складно. Він закладався в інші часи минулих років…
Конституція практично не виконується по одній причині – суспільство до цього не готове! В більшості своїй воно політично аморфне, індивідуально егоїстичне, морально невимогливе. Рівень політичної, правової культури у нас надзвичайно низький. Якщо проста людина не вірить в свої можливості, а байдужий погляд чиновника, що «крутить законами, як циган торбою», для нього є остаточним вироком, то закони у нас ЗАВЖДИ будуть самі по собі, відірвані від життя, а народ так і залишиться на одинці з проблемами..
Конституційні «баталії» є віддзеркаленням того, що реально відбувається. Це жорстока боротьба за «місце під сонцем», за можливість володіти посадою, майном, капіталом. Це «битва» за узурповане право меншості диктувати умови існування більшості, яка самочинно «благословляється» під приводом законодавчої «творчості» вузького кола осіб. Коли це закінчиться – поки невідомо.
То, яким буде День Конституції для українських громадян – святковим чи буденним – кожний вирішить самостійно. В останній 161 статті він іменується «державним святом». Тільки наше громадянське сумління підкаже серцю, душі і розуму, чи це є насправді так!!!..
Богдан Вівчарик

Немає коментарів:

Дописати коментар