Степан Бандера
(1.1.1909-15.10.1959)
Ця людина — ціла ера
В українському бутті...
Все йому віддав Бандера,
Все, що мав лишень в житті!
Петро Гоць
В українському бутті...
Все йому віддав Бандера,
Все, що мав лишень в житті!
Петро Гоць
Націоналіст-революціонер, Провідник ОУН, видатний політик.
Народжений у с. Угринові на Львівщині в родині священика Андрія Бандери. Після закінчення гімназії у Стрию проходив навчання у Рільничому відділі Львівської Політехніки в Дублянах.
З ранніх років став активним борцем за українську справу. Маючи 18 років, уже був видатним членом Української Військової Організації, а з 1929 року Бандера — член Організації Українських Націоналістів (ОУН), два роки пізніше — член Крайової Екзекутиви на Західньо-Українських Землях (КЕ ОУН ЗУЗ). Під кінець 1932 року виконує обов'язки крайового Провідника ОУН і крайового Коменданта УВО, а в наступному році, на 25 році життя, очолює крайові УВО й ОУН, які згодом (остаточно в 1934 р.) злилися таким чином, що крайова УВО стала військово-бойовою референтурою Організації Українських Націоналістів.
Недалекоглядні оцінювачі з чужого, критиканського підворіття докоряли полковникові Євгенові Коновальцеві, що він нібито допустив велику помилку, передаючи кермо підпільно-революційної боротьби на ЗУЗ надто молодому Бандері. Пізніші роки підтвердили правильність полковникового вибору. Степан Бандера справді належить до найвидатніших політичних постатей нашого століття.
Читаючи друковані праці Степана Бандери, легко переконатися, що вони й тепер, у наші дні, не втратили своєї актуальности.
Степан Бандера представив свою революційну концепцію, з якою не погодився полковник Андрій Мельник. У 1940 році, коли на європейському континенті палали воєнні вогні, ситуація потребувала продуманих дій, виходячи з позицій правильної оцінки політичної ситуації. Настав розкол в Організації, що залишив небажані наслідки. Розкол стався передовсім на двох відмінних концепціях: революційній (бандерівській) і помірковано-виваженій (мельниківській).
Революційна концепція опиралася на твердженні, що за всяких умов, незалежно від того, які б територіяльно-політичні зміни не відсували ся на теренах Східньої Европи (України), — Організація Українських Націоналістів і далі вестиме боротьбу за Українську і Соборну Суверенну Державу. Відповідно до того, після вибуху війни між гітлерівською Німеччиною і російсько-большевицькою імперією, не питаючись дозволу в німців, ОУН проголосила Акт 30 червня 1941 року, яким відновлено українську державність на наших землях. Революційна концепція ОУН і Акт 30 червня стали ідейно-політичною основою збройної боротьби, яку протягом довгих років на двох фронтах вела створена революційною ОУН безстрашна Українська Повстанська Армія.
Щоправда, у той час, коли розгорталася боротьба УПА, Бандера, його заступник Стецько й інші націоналісти-революціонери були ув'язнені, караючись у німецьких тюрмах і концентраційних таборах.
Восени 1944 p., коли вже не було німецьких окупантів в Україні, Бандеру, Стецька й інших, а також Андрія Мельника, арештованого на початку 1944 року, було звільнено. Бандера зразу ж звернувся до крайової Організації Українських Націоналістів за допомогою перебратися на рідні землі, щоб брати участь у збройній боротьбі УПА.
Бандеру не зламали ні польські, ні німецько-гітлерівські тюрми, ні поневіряння у концтаборі, де безперервно над ним і його близькими друзями висів меч Дамокла. Степан Бандера, людина крицевого гарту, став символом Української Нації. Такої популярности, яку мав Бандера і в краю, і за його межами, не мав ніхто. Борців за національне визволення різних народів большевики називали узбецькими, литовськими, грузинськими й ін. „бандерівцями". Слово „бандерівець" стало синонімом борця проти московського червоного рабства.
Про це знали комуно-большевицькі терористи — московські імперіялісти. Вони вислали свого аґента — виродка Сташинського — до Мюнхену (міста перебування Бандери), щоб той його фізично знищив. Червоні терористи вбили цю велику Людину, але не вбили ідеї, носієм якої був Степан Бандера.
Марічка Галабурда-Чигрин Степан Бандера /
Упоряд. П. Кардаш. – К., 2005. – С. 418.
Упоряд. П. Кардаш. – К., 2005. – С. 418.
Книги
Бандера С. Перспективи української революції. 2-ге репринт. вид. / С. Бандера. – Дрогобич : Відродження, 1999. – 656 с.
Вбивство Степана Бандери. – Л.: Червона калина, 1993. – 357 с. – (Історична бібліотека, Ч.7); (Сини України).
Галамай С. Боротьба за визволення України, 1929-1989 : [репринт. вид.] / С. Галамай // Л.: Каменяр, 1993. – 343 с.
Галамай С. Похідні групи. План ворога на знищення народу: «Україна без українців!» Понад 10 літ боротьби Залізних лицарів УПА // Галамай С. Боротьба за визволення України, 1929-1989: [репринт. вид.] / С. Галалай. – Л.: Каменяр, 1993. – С. 203-233.
Гоць П. Степан Бандера – лицар ідеї та чину (1909-1959) : реком. Бібліогр. покажч. / Петро Гоць, Галина Куприк; Центральна б-ка Стрийської РЦБС; Музей С. Бандери в Дублянах. – Стрий-Дубляни, 1999. – 17 с.
Дмитрук В. Вони боролися за волю України : [монографія] / В. Дмитрук. – Луцьк: Волин. обл. друк., 2007. – 1072 с.
Дебрицький Р. Два роки з Степаном Бандерою / Р. Дебрицький // Літопис Червоної Калини. – 1994. – Ч. 1 – 3. – С. 29 – 33.
Дужий П. Степан Бандера – символ Нації : ескізний нарис про життя і діяльність Провідника ОУН / П. Дужий. – Л., 1996. – Ч. 1. – С. 190.
Злочин / упоряд. П. Кардаш. – К.: Вид-во ім. О. Теліги, 2005. – 560 с.
Сергійчук В.І. Свідчать радянські документи // Сергійчук В.І. ОУН-УПА в роки війни. Нові документи і матеріали / В.І. Сергійчук. – К.: Дніпро, 1996. – С. 6 – 173.
Сергійчук В. Десять буремних літ. Західноукраїнські землі у 1944 - 1993 рр.: нові документи і матеріали / В. Сергійчук . – К.: Дніпро, 1998. – 944 с.
Сергійчук В.І. ОУН-УПА в роки війни: нові документи і матеріали / В.І. Сергійчук. – К.: Дніпро, 1996. – 484 с.
Сергійчук В.І. Український здвиг. Закерзоння, 1939-1947 / В. Сергійчук; КНУ ім. Т.Г. Шевченка, Центр українознавства. – К.: Укр. вид. спілка, 2004. – 840 с.
Вбивство Степана Бандери. – Л.: Червона калина, 1993. – 357 с. – (Історична бібліотека, Ч.7); (Сини України).
Галамай С. Боротьба за визволення України, 1929-1989 : [репринт. вид.] / С. Галамай // Л.: Каменяр, 1993. – 343 с.
Галамай С. Похідні групи. План ворога на знищення народу: «Україна без українців!» Понад 10 літ боротьби Залізних лицарів УПА // Галамай С. Боротьба за визволення України, 1929-1989: [репринт. вид.] / С. Галалай. – Л.: Каменяр, 1993. – С. 203-233.
Гоць П. Степан Бандера – лицар ідеї та чину (1909-1959) : реком. Бібліогр. покажч. / Петро Гоць, Галина Куприк; Центральна б-ка Стрийської РЦБС; Музей С. Бандери в Дублянах. – Стрий-Дубляни, 1999. – 17 с.
Дмитрук В. Вони боролися за волю України : [монографія] / В. Дмитрук. – Луцьк: Волин. обл. друк., 2007. – 1072 с.
Дебрицький Р. Два роки з Степаном Бандерою / Р. Дебрицький // Літопис Червоної Калини. – 1994. – Ч. 1 – 3. – С. 29 – 33.
Дужий П. Степан Бандера – символ Нації : ескізний нарис про життя і діяльність Провідника ОУН / П. Дужий. – Л., 1996. – Ч. 1. – С. 190.
Злочин / упоряд. П. Кардаш. – К.: Вид-во ім. О. Теліги, 2005. – 560 с.
Сергійчук В.І. Свідчать радянські документи // Сергійчук В.І. ОУН-УПА в роки війни. Нові документи і матеріали / В.І. Сергійчук. – К.: Дніпро, 1996. – С. 6 – 173.
Сергійчук В. Десять буремних літ. Західноукраїнські землі у 1944 - 1993 рр.: нові документи і матеріали / В. Сергійчук . – К.: Дніпро, 1998. – 944 с.
Сергійчук В.І. ОУН-УПА в роки війни: нові документи і матеріали / В.І. Сергійчук. – К.: Дніпро, 1996. – 484 с.
Сергійчук В.І. Український здвиг. Закерзоння, 1939-1947 / В. Сергійчук; КНУ ім. Т.Г. Шевченка, Центр українознавства. – К.: Укр. вид. спілка, 2004. – 840 с.
* * *
Алексєєв С. Бандера international / С. Алексєєв // Політика і культура. – 2001. - № 32. – С. 52 - 53.
Атаманюк Ю. Хай живе Космач – Бандерівська столиця! / Ю. Атаманюк // Українська думка. – 2007. - № 47/48. – С. 9.
Бражник С. “Червоно-чорний ? ... Бандерівець !” : документ. повість / С. Бражник // Всесвіт. – 2008. - № 3/4. – С. 48 - 105.
Буцко М. Вуз, де вчився Степан Бандера : [з історії Львів. політехн. ін-ту] / М. Буцко // Дзвін. – 1994. - № 7. – С. 127 – 133.
Визначні постаті визвольної боротьби України (найновіша доба) : [В. Андрусяк, С. Бандера, В. Білас, Д. Данилишин, Д. Вітовський, Р. Волошин, В. Вишневський, М. Гарматій] // Мандрівець. – 1995. - № 3. – С. 79 – 88.
Воля О. Міцний, незламний : [до 90-річчя від дня народження Провідника ОУН С. Бандери ] / О. Воля // Січеславський край. – 1999. - № 1. – С. 3.
Гнатюк В. Уроки Степана Бандери / В. Гнатюк // Визвольний шлях. – 2000. - № 10. – С. 24 – 30.
Делегат М. Українська Повстанська Армія в повоєнний період у Карпатському регіоні: бандерівці – факти, домисли та легенди / М. Делегат // Віче. – 2008. - № 17. – С. 2 – 3.
Дем’ян Г. Степан Бандера в українському пісенному фольклорі / Г. Дем’ян // Укр. проблеми. – 1995. - № 2. – С. 109 – 115.
Дем’ян Г. Степан Бандера в українському пісенному фольклорі / Г. Дем’ян // Воля і Батьківщина. – 1996. - № 4. – С. 94.
Дем’ян Г. Всеукраїнська і світова велич Степана Бандери / Г. Дем’ян // Визвольний шлях. – 2002. - № 1. – С. 31 – 41.
Дергач В. Вінок Сонетів Степану Бандері / В. Дергач // Визвольний шлях. – 1998. - № 10. – С. 1237 – 1239.
Дзюбан Р. Звідки походить рід Степана Бандери (генеалогічна розвідка) / Р. Дзюбан // Визвольний шлях. – 1999. - № 10. – С. 1162-1178.
Довгаль С. Дніпропетровськ – “столиця” бандерівців на сході України? / С. Довгаль // Україна молода. – 1995. – 2 черв.
Дужий П. За яку Україну боровся Степан Бандера / П. Дужий // Укр. ідея і чин. – 1998. - № 1. – С. 34 – 49.
Рец. Дем’ян Г. За волю, честь і доброту України // Воля і батьківщина. – 1996. - № 4. – С. 106 – 108.
Заєць В. Праці Степана Бандери – в Національній Парламентській / В. Заєць // Культура і життя. – 1996. – 1 трав.
Зварич О. Українські бандери у центрі Мадрида : [візит Президента України Л. Кучми в Іспанію] / О. Зварич // Україна молода. – 1996. – 11 жовт.
Злупко С. Економічні погляди Степана Бандери та економічні проблеми суверенної України / С. Злупко // Визвольний шлях. – 1999. - № 10. – С. 1194 - 1199.
Кириленко В. Мов спалах блискавки : [про соратника С. Бандери – С.М. Мудрика] / В. Кириленко // Вісті з України. – 1993. – 9 – 15 верес. – С. 10.
Липовецький С. “Я знаю, що наложу головою ...” : Степан Бандера : воля, віддана нації / С. Липовецький // Україна молода. 2008. - № 104. – С. 8.
Липовецький С. На прізвище Бандера: родина Провідника ОУН упродовж кількох поколінь платила за українську визвольну ідею найдорожчу ціну / С. Липовецький // Україна молода. – 2008. - № 129. – С. 6.
Липовецький С. Родинний націоналізм : [про С. Бандеру] / С. Липовецький // Україна молода. – 2008. - № 77. – С. 10.
Махно Т. Степан Бандера: міф і реальність / Т. Махно // Персонал плюс. – 2006. - № 52. – С. 13.
Лондонське радіо Бі-Бі-Сі про Степана Бандеру // Шлях перемоги. – 2002. – 13 лют. – С. 5.
Лосєв І. Явище “бандерофобії” в Російській свідомості / І. Лосєв // Універсам. – 2002. - № 3 – 6. – С. 61 – 64.
Маніфест 9 великого збору ОУН (бандерівців) // Визвольний шлях. – 1996. - № 8. – С. 914 - 923.
Мизак Н. Розвінчання московських убивць С. Бандери на сторінках часопису “Шлях перемоги” (1959-1962) Н. Мизак // Визвольний шлях, 2005. – Кн. 7. – С. 70 - 79.
Могильний А. Нюрнберг не судив Степана Бандеру / А. Могильний // Голос України. – 2002. – 15 жовт.
Несхибний символ волі : 1 січ. 1909 р. народився провідник укр. нац. революції Степан Бандера // Січеславський край. – 1996. – Ч. 1. – Січ.
Орнат Я. Останні дні і ночі отця Бандери, розстріляного енкаведистами 10 липня 1941 року в Києві / Я. Орнат // Сучасність. – 2000. - № 9. – С. 109 – 116.
Панченко О. “Декрет” Степана Бандери : Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 року та його місце в нашій історії / О. Панченко // Політика і час. – 2001. - № 7. – С. 86 – 96.
Пастух Р. Родина Степана Бандери / Р. Пастух // За вільну Україну. – 1994. – 15 жовт. – С. 2.
Пастух Р. Родина Степана Бандери / Р. Пастух // Церква і життя. – 1997. – Ч. 6.
Пастух Р. Родове гніздо Бандерів – Стрий : [члени роду Бандерів “учасники відкриття садиби музею в Стрию] / Р. Пастух // Укр. думка. – 2002. – 13 груд. – С. 2.
Патриляк І. Теоретична спадщина Степана Бандери та сьогодення / І. Патриляк // Визвольний шлях, 2005. – Кн. 1. – С. 94 - 100.
Пахолко С. Меморіальні музеї Степана Бандери та його родини на Галичині / С. Пахолко, О. Мартин // Пам’ятки України. – 2006. – Ч. 1/2. – С. 14 – 16.
Посівнич М. Степан Бандера – Провідник Крайової Екзекутиви ОУН (1933 – 1934) / М. Посівнич // Визвольний шлях. - 2004. – Кн. 1. – С. 86 - 95.
Руденко Ж. Две пощечины Степану Бандере / Ж. Руденко // Киев: Новости. – 1998. – 24 апр. – С. 6.
Савчук М. Музей Степана Бандери в Лондоні / М. Савчук // Молодь України. – 1995. – 2 лют.
Салила Т. Поезія Українського Резистанцу (Степан Бандера на тлі епохи) / Т. Салила // Визвольний шлях. – 1999. – Кн. 3. – С. 301 – 305.
Сватко Я. Степан Бандера / Я. Сватко // Українська ідея і Чин. – 1998. - № 4. – С. 22.
Святкове слово Провідник Степана Бандери на відзначення 25-ліття ОУН у Манчестері, 1954 // Визвольний шлях. – 2002. - № 1. – С. 42 – 45.
Сич О. Пласт у житті Бандери / О. Сич // Визвольний шлях. – 1999. - № 7. – С. 811 - 818.
Скуратівський В. Бандерівка : оповідання / В. Скуратівський // Літературна Україна. - 2005. - № 14. – С. 5.
Скуратівський В. Своє життя віддав інтересам і доброту нації : [про Степана Бандеру] / В. Скуратівський // Берегиня. - 2004. – Ч. 3. – С. 4 – 7.
Скуратівський В. Рік сподвижника нації : [про Степана Бандеру] / В. Скуратівський // Берегиня. - 1999. – № 1. – С. 3 – 6.
Степовичка Л. Поезії : до 90-річчя Степана Бандери / Леся Степовичка // Літературна Україна. – 2002. – 6 черв. – С. 5.
Україна відзначає ювілей Степана Бандери // Визвольний шлях. – 1999. – Кн. 2. (611). – С. 141 – 144.
Ходєєв І. Святе місце на кладовищі в лісі : тут поховано провідника ОУН-УПА : [Степана Бандеру] / І. Ходєєв // Україна молода. - 2008. - № 93. – С. 10.
Шатилов М. Смерть в осінньому Мюнхені / М. Шатилов // Визвольний шлях. – 1994. – Кн. 1-2. – С. 1-8.
Атаманюк Ю. Хай живе Космач – Бандерівська столиця! / Ю. Атаманюк // Українська думка. – 2007. - № 47/48. – С. 9.
Бражник С. “Червоно-чорний ? ... Бандерівець !” : документ. повість / С. Бражник // Всесвіт. – 2008. - № 3/4. – С. 48 - 105.
Буцко М. Вуз, де вчився Степан Бандера : [з історії Львів. політехн. ін-ту] / М. Буцко // Дзвін. – 1994. - № 7. – С. 127 – 133.
Визначні постаті визвольної боротьби України (найновіша доба) : [В. Андрусяк, С. Бандера, В. Білас, Д. Данилишин, Д. Вітовський, Р. Волошин, В. Вишневський, М. Гарматій] // Мандрівець. – 1995. - № 3. – С. 79 – 88.
Воля О. Міцний, незламний : [до 90-річчя від дня народження Провідника ОУН С. Бандери ] / О. Воля // Січеславський край. – 1999. - № 1. – С. 3.
Гнатюк В. Уроки Степана Бандери / В. Гнатюк // Визвольний шлях. – 2000. - № 10. – С. 24 – 30.
Делегат М. Українська Повстанська Армія в повоєнний період у Карпатському регіоні: бандерівці – факти, домисли та легенди / М. Делегат // Віче. – 2008. - № 17. – С. 2 – 3.
Дем’ян Г. Степан Бандера в українському пісенному фольклорі / Г. Дем’ян // Укр. проблеми. – 1995. - № 2. – С. 109 – 115.
Дем’ян Г. Степан Бандера в українському пісенному фольклорі / Г. Дем’ян // Воля і Батьківщина. – 1996. - № 4. – С. 94.
Дем’ян Г. Всеукраїнська і світова велич Степана Бандери / Г. Дем’ян // Визвольний шлях. – 2002. - № 1. – С. 31 – 41.
Дергач В. Вінок Сонетів Степану Бандері / В. Дергач // Визвольний шлях. – 1998. - № 10. – С. 1237 – 1239.
Дзюбан Р. Звідки походить рід Степана Бандери (генеалогічна розвідка) / Р. Дзюбан // Визвольний шлях. – 1999. - № 10. – С. 1162-1178.
Довгаль С. Дніпропетровськ – “столиця” бандерівців на сході України? / С. Довгаль // Україна молода. – 1995. – 2 черв.
Дужий П. За яку Україну боровся Степан Бандера / П. Дужий // Укр. ідея і чин. – 1998. - № 1. – С. 34 – 49.
Рец. Дем’ян Г. За волю, честь і доброту України // Воля і батьківщина. – 1996. - № 4. – С. 106 – 108.
Заєць В. Праці Степана Бандери – в Національній Парламентській / В. Заєць // Культура і життя. – 1996. – 1 трав.
Зварич О. Українські бандери у центрі Мадрида : [візит Президента України Л. Кучми в Іспанію] / О. Зварич // Україна молода. – 1996. – 11 жовт.
Злупко С. Економічні погляди Степана Бандери та економічні проблеми суверенної України / С. Злупко // Визвольний шлях. – 1999. - № 10. – С. 1194 - 1199.
Кириленко В. Мов спалах блискавки : [про соратника С. Бандери – С.М. Мудрика] / В. Кириленко // Вісті з України. – 1993. – 9 – 15 верес. – С. 10.
Липовецький С. “Я знаю, що наложу головою ...” : Степан Бандера : воля, віддана нації / С. Липовецький // Україна молода. 2008. - № 104. – С. 8.
Липовецький С. На прізвище Бандера: родина Провідника ОУН упродовж кількох поколінь платила за українську визвольну ідею найдорожчу ціну / С. Липовецький // Україна молода. – 2008. - № 129. – С. 6.
Липовецький С. Родинний націоналізм : [про С. Бандеру] / С. Липовецький // Україна молода. – 2008. - № 77. – С. 10.
Махно Т. Степан Бандера: міф і реальність / Т. Махно // Персонал плюс. – 2006. - № 52. – С. 13.
Лондонське радіо Бі-Бі-Сі про Степана Бандеру // Шлях перемоги. – 2002. – 13 лют. – С. 5.
Лосєв І. Явище “бандерофобії” в Російській свідомості / І. Лосєв // Універсам. – 2002. - № 3 – 6. – С. 61 – 64.
Маніфест 9 великого збору ОУН (бандерівців) // Визвольний шлях. – 1996. - № 8. – С. 914 - 923.
Мизак Н. Розвінчання московських убивць С. Бандери на сторінках часопису “Шлях перемоги” (1959-1962) Н. Мизак // Визвольний шлях, 2005. – Кн. 7. – С. 70 - 79.
Могильний А. Нюрнберг не судив Степана Бандеру / А. Могильний // Голос України. – 2002. – 15 жовт.
Несхибний символ волі : 1 січ. 1909 р. народився провідник укр. нац. революції Степан Бандера // Січеславський край. – 1996. – Ч. 1. – Січ.
Орнат Я. Останні дні і ночі отця Бандери, розстріляного енкаведистами 10 липня 1941 року в Києві / Я. Орнат // Сучасність. – 2000. - № 9. – С. 109 – 116.
Панченко О. “Декрет” Степана Бандери : Акт відновлення Української держави 30 червня 1941 року та його місце в нашій історії / О. Панченко // Політика і час. – 2001. - № 7. – С. 86 – 96.
Пастух Р. Родина Степана Бандери / Р. Пастух // За вільну Україну. – 1994. – 15 жовт. – С. 2.
Пастух Р. Родина Степана Бандери / Р. Пастух // Церква і життя. – 1997. – Ч. 6.
Пастух Р. Родове гніздо Бандерів – Стрий : [члени роду Бандерів “учасники відкриття садиби музею в Стрию] / Р. Пастух // Укр. думка. – 2002. – 13 груд. – С. 2.
Патриляк І. Теоретична спадщина Степана Бандери та сьогодення / І. Патриляк // Визвольний шлях, 2005. – Кн. 1. – С. 94 - 100.
Пахолко С. Меморіальні музеї Степана Бандери та його родини на Галичині / С. Пахолко, О. Мартин // Пам’ятки України. – 2006. – Ч. 1/2. – С. 14 – 16.
Посівнич М. Степан Бандера – Провідник Крайової Екзекутиви ОУН (1933 – 1934) / М. Посівнич // Визвольний шлях. - 2004. – Кн. 1. – С. 86 - 95.
Руденко Ж. Две пощечины Степану Бандере / Ж. Руденко // Киев: Новости. – 1998. – 24 апр. – С. 6.
Савчук М. Музей Степана Бандери в Лондоні / М. Савчук // Молодь України. – 1995. – 2 лют.
Салила Т. Поезія Українського Резистанцу (Степан Бандера на тлі епохи) / Т. Салила // Визвольний шлях. – 1999. – Кн. 3. – С. 301 – 305.
Сватко Я. Степан Бандера / Я. Сватко // Українська ідея і Чин. – 1998. - № 4. – С. 22.
Святкове слово Провідник Степана Бандери на відзначення 25-ліття ОУН у Манчестері, 1954 // Визвольний шлях. – 2002. - № 1. – С. 42 – 45.
Сич О. Пласт у житті Бандери / О. Сич // Визвольний шлях. – 1999. - № 7. – С. 811 - 818.
Скуратівський В. Бандерівка : оповідання / В. Скуратівський // Літературна Україна. - 2005. - № 14. – С. 5.
Скуратівський В. Своє життя віддав інтересам і доброту нації : [про Степана Бандеру] / В. Скуратівський // Берегиня. - 2004. – Ч. 3. – С. 4 – 7.
Скуратівський В. Рік сподвижника нації : [про Степана Бандеру] / В. Скуратівський // Берегиня. - 1999. – № 1. – С. 3 – 6.
Степовичка Л. Поезії : до 90-річчя Степана Бандери / Леся Степовичка // Літературна Україна. – 2002. – 6 черв. – С. 5.
Україна відзначає ювілей Степана Бандери // Визвольний шлях. – 1999. – Кн. 2. (611). – С. 141 – 144.
Ходєєв І. Святе місце на кладовищі в лісі : тут поховано провідника ОУН-УПА : [Степана Бандеру] / І. Ходєєв // Україна молода. - 2008. - № 93. – С. 10.
Шатилов М. Смерть в осінньому Мюнхені / М. Шатилов // Визвольний шлях. – 1994. – Кн. 1-2. – С. 1-8.
Інтернет-ресурси про життя та діяльність Степана Бандери
Степан Бандера - Націоналістичний портал
Галина Гордасевич - Степан Бандера: людина і міф ... Danylo Chaykovsky - STEPAN BANDERA, HIS LIFE AND STRUGGLE · Світлини Степана Бандери ...
www.ukrnationalism.org.ua/movement/?bandera - 29k
Галина Гордасевич - Степан Бандера: людина і міф ... Danylo Chaykovsky - STEPAN BANDERA, HIS LIFE AND STRUGGLE · Світлини Степана Бандери ...
www.ukrnationalism.org.ua/movement/?bandera - 29k
С.Бандера, Автобіографія - Украинские Страницы
Мій батько, Андрій Бандера, греко-католицький священик був у той час парохом в Угринові Старому (до парафії належало ще сусіднє село Бережниця Шляхетська). ...
ukrstor.com/ukrstor/bandera_bio2.html - 46k
Мій батько, Андрій Бандера, греко-католицький священик був у той час парохом в Угринові Старому (до парафії належало ще сусіднє село Бережниця Шляхетська). ...
ukrstor.com/ukrstor/bandera_bio2.html - 46k
Бандера, Степан
В.Марченко, Цвет знамени Степана Бандеры Новый взгляд на лидера ... Петро Мiрчук , СтепанБандера. Символ революцiйноi безкомпромiсовости NY-Торонто 1961 ...
ukrstor.com/bandera.html - 12k
В.Марченко, Цвет знамени Степана Бандеры Новый взгляд на лидера ... Петро Мiрчук , СтепанБандера. Символ революцiйноi безкомпромiсовости NY-Торонто 1961 ...
ukrstor.com/bandera.html - 12k
Майдан. Статті. Бандера з нами
31 Гру 2005 ... Серед цих історичних осіб найпомітніше місце займає Степан Бандера. Цікаво спостерігати зміну настрою таких державних людей під час ...
maidan.org.ua/static/mai/1136045419.html - 21k
31 Гру 2005 ... Серед цих історичних осіб найпомітніше місце займає Степан Бандера. Цікаво спостерігати зміну настрою таких державних людей під час ...
maidan.org.ua/static/mai/1136045419.html - 21k
ZAXID.NET - Бандера був терористом-романтиком, – Ярослав Грицак
12 травня 2008 ... Бандера був захоплений духом степової України. Після арешту влітку 1941 року Бандера був ізольований і не зовсім розумів, ...
www.zaxid.net/article/16552/ - 74k
12 травня 2008 ... Бандера був захоплений духом степової України. Після арешту влітку 1941 року Бандера був ізольований і не зовсім розумів, ...
www.zaxid.net/article/16552/ - 74k
Немає коментарів:
Дописати коментар