Обнімімся ж, брати мої, в сім'ї вольній новій

І знову - березень... І знову линуть до нас думи геніального українського поета.... Традиційно український народ у цей весняний час відзначає роковини з дня народження поета. Цьго дня і наша бібліотека спільно з школою провела вечір поезії "Обнімімся ж, брати мої, в сім'ї вольній,новій" сьогодні ми звертаємось до постаті Тараса Шевченка, до постаті, яка у своїй величі була, є і залишиться ні з чим не зрівнянною, невичерпною для людського подиву й осягнення.Роковини цієї феноменальної людини повинні спонукати всіх думаючих українців звернутися серцями до дум і тентенцій нашого Великого Кобзаря, якого воістину можемо сприймати як Пророка, волею Всевишнього післаного для українського народу.

Треба нам всім пам'ятати, що майже усе своє життя Шевченко жив за межами рідної землі,та своєї мови не тільки не забув,а підняв народне слово до вершин світового письменства.

 "І мертвим..."(фрагмент)
" Учітесь ,читайте,
І чужому научайтсь,
Й свого не цурайтесь!
Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають."

Шевченко всією душею любив свою Україну і він завжди нагадував українцям про її славне минуле.Кобзар намагався також довести, що кожен народ повинен мати свою національну гідність,мораль,освячену віковими традиціями.

 " І мертвим...."фрагмент:
"Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся,братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте,не питайте
Того ,що не має
І на небі,а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя правда,
І сила ,і воля."